Ющик Валерій Миколайович
ЮЩИК
Валерій Миколайович
позивні «Валєрчик» та «Борода»
40 років
Ющик Валерій Миколайович народився 25 березня 1982 року в с. Переславичі Волинської області. Початкову освіту здобув у Переславичівській початковій школі, тоді продовжив навчання в загальноосвітній школі І-ІІІ ступеня с. Павлівка.
Потім вступив у професійно-технічне училище №23 м. Володимира-Волинського, де здобув кваліфікацію електромонтера по обслуговуванню та ремонту електрообладнання, зайнятого в сільськогосподарському виробництві, водія автомобіля.
Валерій дуже любив водіння, машини, техніку, міг годинами проводити свій час біля них. І це вплинуло на вибір професії. Він став займатися улюбленою справою – працював водієм СГВК «Вільна Україна», ВАТ «Горохівське АТП-10764», трактористом ПП «Європацукор», трактористом-машиністом ТОВ «Старий Порицьк», водієм шкільного автобуса Павлівського ліцею Волинської області. Та найбільша його професійна мрія – стати далекобійником і він втілив її в життя. З жовтня 2021 року сів за кермо вантажного автомобіля, займався перевезеннями по Україні, а в майбутньому планував ще й закордон.
У червні 2022 року був призваний на військову службу до лав Збройних сил України 3 відділом Володимир-Волинського РТЦК та СП. Згідно військово-облікової спеціальності – водій автомобільних перевезень.
Проходив військову підготовку в Міжнародному центрі миротворчості та безпеки (Львівська область). Там побачили його хист по водінню, любов до техніки. З 23 липня по 08 серпня він ще пройшов фахову підготовку і здобув військово-облікову спеціальність механіка-водія БМП.
З 10 серпня по 29 вересня 2022 року проходив військову службу у в/ч А4005 (м. Київ). З 30 вересня 2022 року призначений на посаду номера обслуги 2 зенітного артилерійського відділення зенітного артилерійського взводу мотопіхотного батальйону військової частини А0536.
Уже тут, проходячи службу в 53 окремій механізованій бригаді імені князя Володимира Мономаха, одержав свою БМП. Певний час її ремонтували, сформували екіпаж.
Зі спогадів сина Олександра:
«Тато зателефонував і сказав: «Сім’я, назвіть мою машинку БМП так, щоб виразити всю ненависть, зневагу до ворогів, щоб одна назва наганяла на них страх і складалась з одного слова». Ми думали, пропонували різні варіанти. Аж раптом мені прийшла вдала назва – і я запропонував назвати БМП «Лють». Татові сподобалось, побратимам, членам екіпажу також. Усі цікавились, чому така назва, навіть польське телебачення, яке брало інтерв’ю, також запитало: «А чому «Лють»». Тато відповідав: «Це стан моєї душі, зневага, ненависть до ворогів, які прийшли у мою Україну». А члени екіпажу сміялись: «Це назвав наш водій, він в нас дуже добрий і хороший, але до ворогів дуже лютий».
Загинув Валерій Ющик 18 листопада 2022 року в результаті ворожого артилерійського обстрілу під час виконання бойового завдання щодо захисту незалежності і територіальної цілісності України поблизу м. Бахмут Донецької області
«На щиті» повернувся додому 22 листопада, поховали його 23 листопада 2022 року на кладовищі в с. Старий Порицьк.
Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
