Павлівська громада попрощалася з військовослужбовцем Миколою Ніколайчуком
Кажуть, що воїни не вмирають — вони просто змінюють земний однострій на небесну варту, щоб тримати купол над рідною землею. 12 березня Павлівська громада знову одяглася в чорне: у вічність провели Миколу Миколайовича Ніколайчука, захисника, чиє життя передчасно обірвалося на 48-му році.
Микола Миколайович обрав один із найважчих фахів війни — він був артилеристом. Служив у другому мінометному відділенні 48-ї окремої штурмової бригади (в/ч А5092). Його бойовий шлях пролягав через найгарячіші точки Запорізької та Донецької областей. Там, де здригалася земля від вибухів, він разом із побратимами тримав оборону, виборюючи кожен метр української волі.
Проте війна виснажує не лише метал, а й людський ресурс. Серце, що так палко любило Україну, не витримало колосальних навантажень і зупинилося занадто рано.
Попрощатися з Героєм прийшли рідні, що не стримували сліз, друзі, бойові побратими, які приїхали віддати шану своєму товаришу, односельці, родини загиблих захисників та старости старостинських округів. Разом із громадою скорботу розділили сільський голова Андрій Сапожник, заступник голови Сергій Фіть, секретар ради Ольга Фіть, керуюча справам (секретар) виконавчого комітету Олена Гусар.
«Ми знову змушені збиратися з таких сумних причин», — звернувся до присутніх голова громади Андрій Сапожник. — «Микола виконав свій обов’язок до кінця. Вічний спокій та Царство Небесне Тобі, наш Герою!»
Чин похорону звершив декан Горохівського благочиння, митрофорний протоієрей отець Андрій Сидор у співслужінні зі священниками громади. Слова молитви розліталися весняним повітрям, змішуючись із тужливим плачем військового оркестру.
Живий коридор на колінах, квіти та державні стяги, що схилилися над труною — це лише крихта нашої вдячності за його жертовність. Під звуки військового салюту Павлівщина пообіцяла: пам’ять про Миколу Ніколайчука ніколи не згасне.
Важко знайти слова, які б загоїли рану в серцях близьких. Немає таких ліків, що втамували б цей сум.
Павлівська сільська рада висловлює найщиріші співчуття родині. Ваше горе — це горе всієї громади.
Спи спокійно, воїне. Твоя зміна на землі завершена. Тепер ти — наш Ангел-Охоронець у небесному війську. Вічна пам'ять та вічний спокій!
