Правове регулювання спалювання сухої рослинності та листя
Чи дозволяється спалювати суху рослинність?
З настанням осені міста та райони потерпають від диму та вогнищ. Спалення листя вже стало невід’ємною ознакою цього періоду. Однак мало хто знає, що такі дії заборонені чинним законодавством, оскільки наносять значну шкоду довкіллю. Нижче розглянемо основні екологічні та правові наслідки випалювання сухої рослинності.
Екологічні наслідки випалювання сухої рослинності.
Випалювання сухої рослинності має згубний вплив на стан навколишнього природнього середовища, адже призводить до забруднення атмосферного повітря, руйнування екосистеми (знищення комах, тварин, рослин та мікроорганізмів), погіршення якості ґрунту, спричинення різноманітних захворювань.
В значній мірі це зумовлено фізичними та хімічними процесами, які відбуваються за допомогою вогню.
При дотриманні певних умов (висока температура, достатня кількість кисню), органічні речовини, незалежно чи це продукти органічного синтезу, чи кістки тварин, в результаті горіння утворюють не отруйні речовини: вуглекислий газ, водяну пару і в невеликій кількості оксиди азоту (за рахунок вмісту азоту в білках і нуклеїнових кислотах). Вуглекислий газ, сполучившись з водою, утворює вугільну кислоту. Проте відбувається це тільки при дуже високій температурі і достатній кількості кисню.
Якщо матеріал має навіть незначну вологість, температура полум’я знижується. Таку картину ми спостерігаємо, коли горять листя і трава, де тільки верхня частина купи отримує достатньо кисню, тоді як середні шари тліють і димлять, виділяючи токсичні і шкідливі для здоров’я і довкілля хімічні речовини.
Люди, спалюючи суху рослинність чи інші речовини, не уявляють собі небезпеки вдихання диму тліючого багаття, вважаючи, що, якщо тривалість дії невелика, а концентрація шкідливих речовин низька, шкоди здоров’ю та довкіллю не наноситься.
Які ж речовини містяться у диму? Головна його складова – монооксид вуглецю (СО) – чадний газ. Підраховано, що тонна тліючих рослинних залишків у середньому виділяє близько 30 кг чадного газу. Рівень забруднення біля тліючої купи листя такий же, як і на міській вулиці з інтенсивним рухом транспорту. Чадний газ – це потенційно смертельно-небезпечна речовина. Легко зв’язуючись з гемоглобіном крові, чадний газ блокує надходження кисню до тканин, унаслідок чого настає кисневе голодування і «задуха» клітин організму людини. Крім того, в туманні дні багаття створюють свого роду «смог» (мікрочастки, що виділяються при неповному згоранні сміття, зв’язуються з водяною парою), шкідливий для організму людини.
Наскільки небезпечні канцерогени, що містяться в диму? Фредерік Пібас з Даремського університету (Великобританія) в 1950-х роках проаналізував дим багаття і з’ясував, що він містив 70 частин на мільйон канцерогенних бенз(а)піренів – приблизно в 350 разів більше, ніж в сигаретному димі. Пізніше Чарльз Люіс з Агентства захисту навколишнього середовища США порівняв дим деревини лісу, що горіла, з викидами від автотранспорту, які, як відомо, є канцерогенними. Журнали цього дослідження, опубліковані в журналі “Environmental Science and Technology” у серпні 1988, показали, що дим деревини, що горить, є значним забруднювачем довкілля.
Правові наслідки спалювання сухої рослинності
З метою правового регулювання цього питання, наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства № 105 від 10.04.06 р., затверджено Правила утримання зелених насаджень у містах та інших населених пунктах України.
Відповідно до п. 4.2. цих Правил на об’єктах благоустрою зеленого господарства забороняється спалювати суху рослинність, розпалювати багаття та порушувати інші правила протипожежної безпеки.
У п. 9.1.19. передбачено порядок поводження з опалим листям, який виключає можливість його спалювання. Більше того, забороняється навіть згрібати листя з-під групи дерев і чагарників у лісопарках, парках, гідропарках, скверах, садах, за винятком ділянок загонів тощо, тому що це призводить до винесення органічних добрив, зменшення ізоляційного шару для ґрунту, який запобігає випаровуванню ґрунтової вологи та промерзанню коріння. Листя має залишатися на зиму під деревами, а весною його можна неглибоко прикопати або з допомогою механізмів змішати з ґрунтом, що приведе до його мінералізації. Згрібати листя слід лише тоді, коли воно негативно впливає на зовнішній вигляд (партерний газон, пам’ятники і меморіальні комплекси, площі, дитячі майданчики, спортивні комплекси, головні алеї зелених насаджень, галявини, квітники тощо).
Спалювати листя категорично забороняється.
Що стосується іншої сухої рослинності (стерні, сухих гілок дерев, тощо), то ч. 3 ст. 27 ЗУ «Про рослинний світ» передбачено, що випалювання сухої рослинності або її залишків здійснюється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища (Мінприроди України).
Однак на даний час вищевказаний порядок не затверджений. А тому будь-які дії щодо спалювання сухої рослинності будуть вважатися самовільними та протиправними.
Протоколи про таке правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів (Державної екологічної інспекції України та її територіальних органів), а також громадські інспектори з охорони довкілля (п. 7 ч. 2 ст. 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
Такі справи розглядає центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Таким органом в Україні є Державна екологічна інспекція України. Від імені центрального органу розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право Головний державний інспектор України з охорони навколишнього природного середовища та його заступники, старші державні інспектори України з охорони навколишнього природного середовища, державні інспектори України з охорони навколишнього природного середовища, головні державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя та їх заступники, головні державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища Чорного і Азовського морів та їх заступники, старші державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища, державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища відповідних територій. (ч. 1, 2 ст. 242-1 КАП)
Адміністративне правопорушення за випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дозволу органів державного контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища або з порушенням умов такого дозволу, а так само невжиття особою, яка одержала дозвіл на випалювання зазначеної рослинності або її залишків та опалого листя, заходів щодо своєчасного їх гасіння закріплене у ст. 77-1 КАП і тягне за собою накладення штрафу на громадян у розмірі від 170 до 340 грн., а на посадових осіб у розмірі від 850 до 1190 грн.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 40 ЗУ «Про рослинний світ» відповідальність за порушення законодавства про рослинний світ несуть особи, винні у протиправному знищенні або пошкодженні об’єктів рослинного світу, порушенні вимог охорони умов місцезростання об’єктів рослинного світу.
Враховуючи вищезазначені наслідки, органічне сміття – листя, бадилля, траву – краще не спалювати, а закомпостувати, забезпечивши ґрунт необхідними поживними речовинами, зробивши його родючішим, а все, що непридатне до вжитку в обійсті, варто відвести на сміттєзвалище або до сміттєзбиральної машини.
Дотримання цих простих вимог позитивно вплине на стан довкілля, а головне – не нашкодить здоров’ю людей.
