Туберкульоз: факти про захворювання, його симптоми, діагностика, лікування
Щорічно з 1 березня по 31 березня триває Всеукраїнський місячник боротьби з туберкульозом, який проходить під лозунгом: Так! Ми можемо подолати туберкульоз. Держава приділяє значну увагу подоланню цієї соціально значимої хвороби. Розроблена державна стратегія протидії цій хворобі, але ситуація з туберкульозом в Україні залишається складною.
В умовах тривалої повномасштабної війни прогнозується погіршення ситуації щодо захворюваності на туберкульоз.
Туберкульоз — інфекційне захворювання, спричинене мікобактеріями туберкульозу (бактеріями комплексу Mycobacterium tuberculosis).
Основним шляхом його передачі є аерогенний, переважно від людини з бактеріальною формою легеневого ТБ. Як це відбувається? Під час кашлю, чхання, розмови чи співу в повітря потрапляють інфекційні частинки виділень з нижніх дихальних шляхів, у яких зосереджені мікобактерії туберкульозу (МБТ). Ризик проникнення МБТ у легені здорової людини залежить від концентрації інфекційних частинок у повітрі й тривалості вдихання зараженого повітря.
У разі потрапляння мікобактерії в організм людини туберкульоз найчастіше не розвивається через реакцію імунної системи, та коли ця реакція слабка, розвивається активне захворювання.
Симптоми туберкульозу:
- кашель понад 2 тижні;
- підвищена температура тіла понад 7 днів;
- утруднене дихання;
- біль у грудях;
- поганий апетит, безпричинна втрата ваги;
- постійна слабкість;
- підвищена пітливість, особливо вночі;
- кровохаркання.
Хто може захворіти на туберкульоз? На туберкульоз може захворіти кожен, проте деякі групи людей мають вищий ризик захворювання:
- особи, які перебувають у постійному контакті з людиною, хворою на туберкульоз;
- люди, які живуть з ВІЛ та хворі на СНІД;
- люди, які вживають наркотики, алкоголь та тютюн;
- люди з ослабленим імунітетом внаслідок неправильного харчування, поганих умов життя або хронічних хвороб;
- діти, оскільки їхня імунна система не сформована;
- літні люди через послаблення їхньої імунної системи.
Діагностика ТБ. Для діагностики ТБ сімейний лікар проводить скринінг та опитування, оцінює ризик захворювання, за результатами у разі необхідності скеровує на обстеження мокротиння чи іншого біологічного матеріалу на молекулярно-генетичній системі та радіологічне обстеження. За необхідності скеровує на дообстеження до фтизіатра. Одним із нових методів, які можна використовувати як для скринінгу, так і для діагностики ТБ у дітей, є молекулярно-генетичне дослідження калу.
Також у дітей та дорослих, які протягом останніх двох років контактували з хворим на ТБ, живуть із ВІЛ-інфекцією, отримують лікування імуносупресантами, готуються до трансплантації органів або кісткового мозку, мають вроджені імунодефіцитні стани проводять діагностику на латентну туберкульозну інфекцію. Для цього застосовують два методи - шкірні тести або тести вивільнення гамма-інтерферону (так званий квантифероновий тест) .
Лікування від туберкульозу Є спеціальні протитуберкульозні препарати, курс лікування якими триває від кількох місяців.
Найголовніше під час лікування — суворо дотримуватися усіх призначень та рекомендацій лікаря та в жодному випадку не переривати розпочате лікування. Крім того, лікування необхідно розпочинати якомога раніше, щоб швидше і легше досягти результату.
Лікування залежно від стану пацієнта може бути амбулаторним або стаціонарним. За першого варіанту людина, хвора на туберкульоз, отримує препарати за місцем лікування. У такому разі пацієнт може бути поруч із сім’єю, в деяких випадках може продовжувати працювати.
В Україні лікування протитуберкульозними препаратами безоплатне!
Профілактика туберкульозу!
Важливу роль у профілактиці туберкульозу відіграє вакцинація. Вакцина БЦЖ — це жива вакцина з ослабленими мікобактеріями, які не здатні викликати захворювання, але можуть натренувати імунну систему на випадок зустрічі з реальним збудником
БЦЖ захищає від наслідків важких форм туберкульозу, таких як туберкульозний менінгіт і міліарний туберкульоз, що є особливо небезпечними для малюків на першому році життя . Без такого щеплення у дитини, яка захворіла, зростає ризик смерті саме внаслідок туберкульозного менінгіту. Тому БЦЖ роблять уже на 3–5-й день після народження дитини. Це рекомендований вік для вакцинації, однак діти старше 5 днів також можуть бути вакциновані, якщо раніше вони не були щеплені з об’єктивних причин.
Пам’ятайте! Туберкульоз — виліковне захворювання, успіх залежить від вчасно розпочатого прийому ефективних медпрепаратів і дисципліни пацієнта у дотриманні всіх рекомендацій лікаря та регулярному прийомі ліків.
Лікар епідеміолог Нововолинського
відділення Володимирського
районного відділу
ДУ «Волинський ОЦКПХ МОЗ» Марія Арсенік
