День Героїв у Павлівській громаді: пам’ять, яка єднає серця
23 травня в Павлівській громаді відбувся захід до Дня Героїв України — дня, коли вся країна схиляє голови перед тими, хто боронив і боронить нашу землю, хто віддав своє життя за волю та незалежність України.
Захід, який відбувся в кафе «Зустріч», був організований з ініціативи голови громадської організації «Герої не вмирають» Софії Дармофал та за сприяння Павлівської сільської ради.
У цей день громада об’єдналася у спільній молитві, щирих піснях, тиші й теплі сердець, щоб віддати шану захисникам. Вшанувати світлу пам’ять воїнів прийшли найрідніші полеглих Героїв – матері, дружини, діти, військовослужбовці та представники громад.
Серед присутніх сільський голова Павлівської сільської ради Андрій Сапожник, заступник сільського голови Сергій Фіть, голова Іваничівської селищної ради Лідія Томашевська, секретар Литовезької сільської ради Мирослава Жукова.
Захід розпочався з глибоких і зворушливих слів ведучої. Віддати шану Героям та звернутися до присутніх зі словами вдячності виступили сільський голова Павлівської сільської ради Андрій Сапожник та голова Іваничівської селищної ради Лідія Томашевська. Їхні слова — щирі, сповнені співпереживання, подяки та підтримки — стали ще одним проявом єдності громади навколо спільного болю й пам’яті.
Згадали не лише тих, хто загинув, а й тих, хто нині боронить країну, хто перебуває в полоні, хто зник безвісти. Воїнів вшанували хвилиною мовчання, а далі — звучали глибокі щемливі пісні, які торкались потаємних куточків душі. Зворушливі пісні дарували Тарас Фіть, Максим Прокопчук та працівники культури Павлівщини. Дзвінкі голоси нагадували: пам’ять — це не просто дата в календарі, це серце кожного з нас, що б'ються в унісон у ритмі вдячності, болю і нескореної любові до Батьківщини.
Особливо щиро та емоційно звернулася до присутніх Софія Михайлівна Дармофал — голова громадської організації «Герої не вмирають» Її виступ став голосом усіх родин, які втратили близьких, але не втратили надії.
Завершився захід словами вдячності, піснею, що стала шепотом для тих, кого вже не обійняти, і пам’ятною світлиною, яка об’єднала всіх — у пам’яті, у скорботі, в молитві, в нескореності й силі.
Бо поки ми пам’ятаємо — Герої живі.
Поки ми боремось — вони з нами.
Поки б’ється серце України — вона вистоїть.
