Піварчук Тарас Андрійович
Піварчук Тарас Андрійович
Перший син у сім'ї вчителя народився 2 липня 1983р.
Зростав та навчався у своєму рідному селі Павлівка. Завжди був привітним, щирим хлопцем з відкритим серцем та душею.
2000рік став для Тараса роком змін у його молодому та недосвідченому житті, він став свідомим членом помісної церкви "Благодать", бажаючи міцних та щирих стосунків з Богом. Згодом став виконувати обов'язки диякона у вже своїй рідній церкві та проходив альтернативну невійськову службу.
Став люблячим чоловіком для своєї дружини Ольги у 2004році.Разом народили чотирьох прекрасних діток. Багато років працював сталеваром у місті Нововолинськ, отримав серйозні травми у зв'язку з аварією на заводі. Так, за станом здоров'я, змінив професію на зварювальника, яка змолоду була до душі. Виконував роботу різними видами зварювальних апаратів, був майстром своєї справи.
Після нападу ворога на Україну разом з односельчанами, друзями, мужніми хлопцями організували ГО" Варта порядку Павлівщини", яку і очолив. Брав активну участь у підготовці до національного спротиву.
24 лютого 2022 року не вагаючись, разом з молодшим братом Олексієм, пішов захищати свою країну та сім'ю від ворогів, які ще жорстокіше та з більшою силою вторглися на територію України. Служив у 14 ОМБР, 2 батальйону в протитанковому взводі.
Вірний військовій присязі загинув 23 травня 2022 року в результаті ворожого обстрілу під час виконання бойового завдання щодо захисту незалежності України в районі н.п.Ольгівське Гуляйпільського р-ну, Запорізької обл.
За свої заслуги нагороджений Президентом України орденом "За мужність III" ступеня (посмертно).
За стійкість та мужність, самовіддане служіння українському народу, захист державного суверенітету та територіальної цілісності України під час російсько-української війни нагороджений громадською нагородою-медаллю
"НЕЗЛАМНИМ ГЕРОЯМ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ ", нагороджений пам'ятною відзнакою Князівський хрест Героя "Навіки в строю"(посмертно).
Ніхто більшої любови не має над ту, як хто свою душу поклав би за друзів своїх. Євангеліє від Івана 15:13.
